- перебіжчик
- [пеиреиб’і/жчиек]
-ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
перебіжчик
Смотреть что такое "перебіжчик" в других словарях:
перебіжчик — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
перебіжчик — а, ч. Військовослужбовець, що перейшов у розташування ворога і здався йому. || перен. Той, хто відмовляється від попередніх переконань, поглядів і т. ін., переходить з одного ідейного, політичного і т. ін. табору в інший … Український тлумачний словник
перебіжник — а, ч. Те саме, що перебіжчик … Український тлумачний словник
перебіжчиця — і. Жін. до перебіжчик … Український тлумачний словник
зрадник — 1) (той, хто зраджує), зрадливець; запроданець, перепроданець, юда, христопродавець, продажна шкура (з корисливою метою) Пор. відступник 1), перебіжчик 2) див. відступник 1) … Словник синонімів української мови
перекинчик — 1) (той, хто перейшов на бік ворога), перебіжчик, перекидько, перекинець 2) див. відступник 1) … Словник синонімів української мови
